У цей складний час, який переживає наша країна, перед педагогічними працівниками постає безліч питань щодо того, як організувати превентивну роботу з дітьми. Виникає потреба адаптувати знання та практику, що застосовувалися і спрацьовували у мирний час, – до реалій війни, реагуючи на виклики суспільства в умовах війни.

Ковід та війна навчили освітян справлятися з будь – яким обсягом інформації. Тому дистанційне навчання є тим певним порятунком, який дозволяє не прив’язуватися до площ, до наповненості класів, але забезпечити при цьому максимально можливий обсяг залучення дітей до заходів із запобігання шкідливим звичкам.

В умовах воєнного стану, використовуючи різні форми дистанційної роботи, можна долучити кожну дитину і кожного вчителя, практичних психологів та соціальних педагогів до емоційного розвантаження дітей і всіх учасників освітнього процесу, щоб якось відірвати їх від бомбардувань і жахів війни. Сам освітній процес є елементом тієї соціалізації, яка дозволяє певним чином абстрагуватися від певних реалій війни.

Новітні технології дозволяють здійснювати спілкування з людиною де б вона не знаходилась, сучасні діти достатньо знаються на інформаційних технологіях і володіють навичками роботи з комп’ютером. Тому вчитель має можливість направити діяльність учнів у соціальних мережах в потрібне русло, зробити її більш змістовною та використовувати для реалізації виховних цілей.

Оновлений банк кращих практик психолого-педагогічного супроводу та підтримки учасників освітнього процесу в умовах воєнних дій і збройних конфліктів, надання соціально-психологічної допомоги постраждалим від насильства та торгівлі людьми розміщений на вебсайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» за покликанням.

http://surl.li/bytpj